Chess Club of L'viv

Михайло викроїв трохи часу зі свого напруженого турнірного графіка, щоб відповісти на кілька запитань!

- Ти останнім часом непогано виступаєш у змаганнях, набрав трохи рейтингу… У вас є заочне змагання з Криворучком, чи то тільки збоку таке враження

складається? То він трохи виходить вперед, то ти його в чомусь перевершуєш…

- Як такого змагання немає. Воно, можливо, є на рівні підсвідомості. Більшість людей це називають здоровою конкуренцією.

- Решта львівських хлопців, Вовки, Жеребух, Кравців, дещо позаду, хоч і на п’яти наступають. Когось не назвав. Хто на твою думку має найбільший

потенціал? Волокітіна не називати :)

- Потенціал і талант є у всіх. Головне – працювати! Ну і, звичайно, про практику не забувати. Важливо не лише займатись, а й грати у сильних турнірах.

- У Московському відкритому турнірі за швейцарською системою ти набрав 5.5 з 9 і трохи втратив рейтингу. Як оцінюєш свій виступ?

- Зіграв нижче своїх можливостей. Програв трішки кращу позицію Джобаві, у наступній партії мав елементарний виграш у 2 ходи і зробив ходи у невірному

порядку. Далі програв зовсім необов’язкову партію. Та й в останній партії із зайвим пішаком мав поставити набагато більше проблем перед суперником.

- Пригадую, колись в чемпіонаті України за нокаут-системою тобі вдалося пройти Ель’янова, Федорчука та пробитися у чвертьфінал. Як ти оцінюєш рівень

цьогорічного, мало не зірваного, чемпіонату України?

- Рівень цього чемпіонату був на порядок нижчий від того, в якому я грав у 2004-му році. Там, все-таки, грали Іванчук, Волокітін, Ель’янов… Цей

запрошувати найсильніших шахістів ніхто не став – “поезд ушёл”. Ось так і вийшло, що турнір не був таким сильним, як би хотілось.

- За якою системою треба проводити чемпіонат України? Твої уподобання?

- На мій погляд, кращою, хоч і не зовсім зручною, є нок-аут система. По-перше, при такій системі чемпіон визначається однозначно (немає ніяких

Скажімо, якби у фіналі зійшлись Іванчук і Волокітін, то ця подія викликала б непідробний інтерес.

- В чому, на твою думку, є причина такої з року в рік невизначеності та стихійності проведення чемпіонату України?

- Причини, на мою думку, є наступними: по-перше, потрібно знайти спонсора. Цього року допоміг мер Харкова, а хто знає, що буде у наступному році?

чемпіонату України.

- Оціни свій виступ на останньому чемпіонаті.

- Почав турнір невпевнено – з двох нічиїх і поразки у рівній позиції. Проте потім життя налагодилось. Завдяки останнім двом перемогам над Арзуманяном

і Романишином вдалось значно покращити своє турнірне становище. Проте рейтинг, звичайно, опустив. Тому виступом не задоволений.

- Які змагання, партії та враження від них міг би виділити зі зіграних останнім часом?

- Мої коментарі до партії з Романишином мають незабаром вийти у статті В. Грабінського про чемпіонат України у журналі “64″. Також запам’яталась

партія з Ігорем Наумкіном у Москві. Непогані партії були влітку з Капнісісом у Греції і Волковом у Саратові.

- Партію Олексієнко-Наумкін прокоментував Михаїл Голубєв на сайті Чеспро. Є що додати?

- Про партію з Наумкіном можу додати наступне: коли жертвував якість, бачив продовження у партії і приведений варіант з 19…Bxf3, але надіявся, що

який обов’язково потрібно було бачити за дошкою 31.Kf1 Nd3 32.Re6 Rf2 33.Kg1 Rg2 (33…Rf1 34.Kf1 Qf7 35.Rf6 (або 35.Qf3) +-) 34. Kh1!+-

- Скільки в середньому в день на шахи тратить Михайло Олексієнко? І як саме.

- Важко відповісти. Буває по-різному. Іноді можу майже весь день займатись, а інколи навіть не гляну в бік шахів. Завжди знаходяться фактори, які

відвертають увагу: на сесії заліки і екзамени, диплом потрібно писати, навчальна і педагогічна практика, та й на пари потрібно колись ходити. (сміється)

- Кілька слів про Львівський Національний Університет ім. Івана Франка, про його команду та виступи.

- У ЛНУ ім.І Франка зараз досить сильна шахова команда, яка може на рівних боротись із першою професійною командою України “KeyStone”. Минулого року

поборемось на клубному чемпіонаті України.

- Які у тебе найближчі плани?

- Найближчі плани: після Cappelle la Grande можливо, клубний чемпіонат України. Влітку планую в Грецію знову поїхати. На рахунок чемпіонату Европи

маю над чим працювати, отже, турнір пройшов не даремно.

- Хто у тебе був тренерами? Який вклад вони зробили? Чи відчуваєш ріст своєї практичної сили в змаганнях?

- Першим моїм тренером був В. Грабінський (він тоді ще був молодим студентом), потім я тренувався у Ю.Борейка – саме під його керівництвом я дойшов до

збільшується. Ну принаймні мені так здається. (сміється)

- Чи плануєш взяти участь в етапах чемпіонату світу? Можливо, з чемпіонату Европи слід почати, щоб пробитися на Кубок Світу?

- Я вже мав досвід боротьби за вихід у Кубок Світу минулого року у Дрездені. Скажу вам чесно – задача не з простих. Виходиш на “+2″ і тобі одразу

граєш із суперникам з меншим рейтингом і аж під кінець отримуєш сильніших опонентів.

- Яку систему чемпіонату світу вважаєш найкращою? Що думаєш про сьогоднішню?

- На мій погляд, найкращу систему придумати важко. Головне, щоб була. Я радий, що така система з’явилась, і вона є досить зрозумілою. Потім, коли вона

“приживеться”, її можна буде змінювати і вдосконалювати.

- Наостанок може щось не спитав, а хочеться сказати? (І може ще якісь побажання читачам сайту)

- Всім бажаю здоров’я, щастя у сімейному і особистому житті :-)